будь жінкою… собою завше будь…
у горя мить і радості хвилину
коли втрачаєш дім.. а, може, кут
не смій втрачати… у собі людину…

будь мрією… між тисячі імен
та свого імені ти не втрачай ніколи
бо після ночі буде знову день
не смій програти… а, тим паче, долі…

будь сильною… коли уже без сил
не бійся зим – за ними прийдуть весни
і після бурі буде знову штиль
не смій здаватись і складати весла…

будь вірною.. собі та іншим.. будь….
хай цілий світ, часо́м, іде до біса
а ти не смій… бо в цьому, мила, суть
не все ще втрачено.. як піднята завіса…

і хай на сцені – люди, чи актори…
коли твій вихід – тільки не забудь
що сходи вниз.. ведуть, також, і вгору
будь справжньою… собою завше будь .

Ілона Верхівська-Ельтек