Марта Барандій: «Україна – це моє серце»

Марта Барандій – голова бельгійської міжнародної організації «Promote Ukraine». 

Що для Вас означає Україна, чому з України Ви переїхали жити і працювати до Бельгії?

Україна – це моє серце, я тут народилась, я львів’янка. Для мене Україна це Шевченко, Франко, червона рута, Карпати, я живу Україною і «заражаю» нею іноземців.

У Бельгію я переїхала до чоловіка, народила донечку, зараз їй 4,5 роки. Свою любов до України я передаю  своїй дитині. Коли я її питаю, яку країну вона любить більше, то, вона відповідає, що, звичайно, Україну. 2 роки тому, в період Революції Гідності вона підходила до телевізора, коли транслювали кліп Софії Федини про Євромайдан, і говорила з акцентом: «Мамо, дивися – це моя країна».

Ви голова організації «Promote Ukraine»  розкажіть про її діяльність?

Організація існує 2 роки. Ми створили її в 2014 році після Євромайдану. «Promote Ukraine» створена для того, щоб поширювати інформацію про Україну,  тому що ми помітили, що існує інформаційний вакуум. В той час інформацію бельгійські канали брали із російських ресурсів, чи від своїх кореспондентів, які перебували в Росії. Коли почались трагічні події на майдані, то бельгійські кореспонденти були вже в Україні, але до того, у грудні і січені кореспонденти перебували у Росії, тому не мали інформації з першого джерела. Ми володіли нею, так як наші друзі з України інформували нас, проте ми не знали як її передати.  У мене серце прагнуло розказати всім правду, я приходила на роботу і просто розповідала колегам про те, що насправді відбувається в Україні.  Ми бачили, що існує потреба ділитись інформацією більше, виходити  на широку публіку, тому започаткували медіа-проект, в рамках якого ми  поширюємо щотижневий огляд новин про Україну. За цей час ми помітили, що існує потреба не тільки в поширенні  інформації, але і бізнес-партнерах, благодійній діяльності. Також зараз ми організовуємо різноманітні заходи, конференції , форуми, семінари, освітні заходи і  тренінги.

На скільки ставлення до України змінилося після революції іноземців і як це сприяло згуртуванню діаспори, активізації їхньої діяльності?

До 2014 року іноземці не були масово зацікавлені в Україні, у 2014 вони почали нам просто співчувати, а зараз вони ставляться до нас як до потенційних партнерів. Під час Революції  відбувались різні демонстрації біля українського посольства в Бельгії, а коли Росія окупувала Крим, то біля російського, ці маніфестації організовувала діаспора.

Окрім того, діаспора збиралась в церкві, нам священик виділив приміщення, де ми після роботи обговорювали, які практичні кроки робити далі. Звичайно, збирали допомогу, спочатку просто речі на Майдан, потім сім’ям героїв Небесної Сотні, учасникам АТО, переселенцям. Пізніше почали переходити на матеріальну допомогу. На різноманітних заходах, де ми організовуємо форуми, ми продаємо українські сувеніри і таким чином збираємо благодійні кошти від іноземців та від діаспори і передаємо сюди.

З ким співпрацюєте в Україні і кому довіряєте?

Ми напрацьовуємо кооперацію із громадською спілкою «Промінь Україна», це спілка, яка організувала надзвичайно цікавий та потрібний проект «Діти просять миру». Це маленькі дітки українських героїв, бійців, яким необхідно побачити світ, які хочуть відчути, що вони не одні, яким треба рости і мінятися, вони хочуть відчути, що цілий закордон за ними стоїть. Ми хочемо підтримувати даний проект, тому що це посланці миру, це те, що потрібно цілому світу, це емоції, щиросердечність і наше майбутнє.

Які плани Вашої організації на найближчий період часу, що плануєте робити?

Перш за все, це далі просувати Україну у всіх можливих сферах. Ми поширюємо інформацію і громадським організаціям в Бельгії, і європейським громадським організаціям і чиновникам. Зараз ми концентруємось і на бізнес-проектах, і туризмі. В Україні у нас є партнери у інформаційному напрямку – це журнал «БізнесWoman» і ресурс «Світове українство», також налагоджуємо співпрацю із «Промінь Україна».  Будемо розвивати освітні проекти, щоб діти чи молодь навчались за кордоном, тренувались, дивились як побудована вся система європейської влади.