У Збройних силах України служить 25 тисяч військовослужбовців-жінок. Їм уже розширили список військових посад, однак досі не зняли всі обмеження у військовій службі.
У військових структурах ще діє практика, коли жінкам забороняють долучатися до виконання певних завдань та займати окремі посади.
Тож група депутатів розробила законопроект, який має ліквідувати таку дискримінацію. Він зараз чекає на друге читання.
У Генштабі ЗСУ підтримують запропоновані зміни та запевняють, що сьогодні жінок в армії вітають і поважають.
Скільки жінок в армії?
За даними Генштабу, в Збройних силах на різних посадах проходять службу понад 25 тисяч жінок. Із них понад 3 тисячі – офіцери.
У цілому жінки складають 22,4% від загальної кількості військовослужбовців ЗСУ.
При цьому лише 70 жінок обіймають посади полковників, а жінки-генерала в Україні не було і немає.
Виконують вони завдання і на Донбасі – близько 7 тисяч жінок з Міноборони та ЗСУ є учасниками бойових дій.
“Чоловічі” посади
В останні роки Міністерство оборони намагається відкрити для жінок ті посади, які раніше були під табу.
У 2016 році для жінок в армії стали доступними близько ста спеціальностейрядового, сержантського і старшинського складу, зокрема й бойові.
Адже раніше жінки могли проходити службу на посадах переважно медичних спеціальностей, зв’язківців, бухгалтерів, діловодів і кухарів.
Тепер жінка в армії може бути водієм, гранатометником, заступником командира розвідгрупи, командиром бойової машини піхоти, кулеметником і снайпером.
Пов’язано це з прийнятими змінами чи ні, але кількість жінок, які йдуть служити в армію, зросла.
Та досі для них під забороною посади, пов’язані з використанням вибухівки, отруйних речовин чи водолазними роботами.
Також жінок не призначають на посади на підводних човнах і надводних кораблях, крім посад медичного та морально-психологічного забезпечення.
Жінки сьогодні не можуть вступати до військових ліцеїв. Міністр оборони Степан Полторак раніше заявляв, що не підтримує цієї норми і буде ініціювати її скасування.
Волонтерка Марія Берлінська каже, що найсильніші армії світу зняли обмеження щодо жінок.
Ще у 2015 році вона почала публічно виступати за зняття обмежень для жінок в армії.
За її словами, в армії тоді була ситуація, коли жінок, які були артилеристками, оформлювали кухарками чи діловодами через існування обмежень.
“Я про це заявила в суспільстві і для підтвердження зробили кілька досліджень”, – повідомила вона. Після цього почалася серйозна кампанія з метою прирівняння прав жінок до чоловіків.
Відтоді вже відбулися певні зміни.
“Деякі генерали мені закидають, що я хочу всіх жінок загнати в армію. Ні. Я хочу, щоб люди приходили, проходили відбір незалежно від їхньої статі і щоб найкращі займали ті посади”, – вважає волонтерка.
“Я прихильниця здорового глузду. Ми вже у XXI сторіччі. Воювати треба не фізичною силою, а інтелектом та технологіями”, – каже вона.
Частіше питання гендерної рівності почало звучати від керівників Міністерства оборони. Там запевнили, що підтримують рівні права жінок та чоловіків в армії та готові співпрацювати з експертами та депутатами для поліпшення ситуації.
“В українському війську мають бути рівні права між чоловіками і жінками, адже жінки-військовослужбовці більше відповідальні ніж чоловіки. Потрібно поважати жінок, і військовослужбовців в тому числі. Я хочу сказати усім присутнім, що якщо буде якась загроза, то військовослужбовець-жінка виконає бойове завдання на такому рівні, як і чоловік”, – заявляв на зустрічі з жінками, що служать, міністр Степан Полторак.
Дискримінація в законах
Автори законопроекту про рівні права жінок та чоловіків пояснили, що у військових структурах існує “особливе” ставлення до жінки.
Зокрема, контракт на проходження військової служби може укласти жінка, якій від 18 до 40 років. Водночас, для чоловіків такого обмеження не існує.
Чоловіки можуть проходити військову службу в запасі на 15 років довше, ніж жінки, що значно обмежує можливості отримувати вищі військові звання.
Окрім того, чоловіків зараховують до військового запасу першої, а жінок – другої категорії.
Також законодавство обмежує можливості військовослужбовців-жінок йти в добовий наряд і їхати у відрядження.
За словами офіцера відділу міжнародно-правового управління Генштабу Інни Заворотько, сьогодні жінок, які мають дітей віком до 14 років, у службові відрядження направляють винятково за згодою.
“Такої норми для чоловіків не передбачено. Цілком зрозуміло, що командири підрозділів можуть остерігатися приймати на військову службу велику кількість жінок, бо у них є всі підстави відмовитися їхати у відрядження, зокрема на схід України”, – каже Інна в розмові з BBC News Україна.
Вона розповіла, що сама прийшла на військову службу після школи.
“Вступила на навчання до на той час Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, військово-юридичний факультет. Після успішного закінчення проходила військову службу на різних посадах”, – каже Інна.
Копирайт изображенияІННА ЗАВОРОТЬКОВона пройшла службу у військових частинах, тепер – в органі військового управління, є учасницею АТО.
“Чи відчувала дискримінацію? Думаю, її відчуває кожен громадянин чи громадянка в суспільстві. Не завжди ця дискримінація є гендерно-обумовленою. Наприклад, на моєму досвіді – частіше це ейджизм (дискримінація за віком. – Ред.)”, – розповідає Інна.
Вона вважає, що сама є “прикладом того, що зміни у ЗСУ відбулися і відбуваються”.
“Чому? Мені 25, і я жінка-військовослужбовець в головному військовому органі з планування оборони держави та управління застосування ЗСУ”, – пояснює офіцер.
Що пропонують змінити?
Автори законопроекту про рівні права жінок та чоловіків в армії вважають, що обмеження щодо жінок суперечать міжнародному праву.
“Наслідком законодавчих обмежень є те, що жінка низько оцінюється як професіонал та спеціаліст у військовій сфері, а в Україні є дуже мало жінок офіцерів і жодної жінки-генерала”, – пояснили вони.
Копирайт изображенияGETTY IMAGESАдже, на переконання ініціаторів змін, практика врегулювання збройних конфліктів доводить, що участь жінок “є необхідною для встановлення миру та надання допомоги місцевому населенню”.
До того ж Україна реформує свої ЗСУ до стандартів НАТО. А там гендерні питання – в пріоритеті.
Міноборони США, наприклад, у 2015 році відкрило всі військові посади для жінок. Ізраїль у 2000 році дозволив жінкам служити на будь-якій військовій посаді, а в Норвегії аналогічний закон прийняли ще у 1985 році.
Депутати пропонують зрівняти можливості чоловіків та жінок під час військової служби.
Зокрема, йдеться про рівні права під час укладення військового контракту та рівний доступ до посад і військових звань.
Також ініціатори змін хочуть зняти обмеження щодо служби жінок у військовому запасі.
Законопроект уже пройшов всі комітети та очікує схвалення Верховною Радою в цілому.
Марія Берлінська вважає, що цих змін замало, аби повністю вирішити проблему гендерної рівності в армії.
За її словами, залишаться обмеження щодо вступу дівчат до військових ліцеїв та на певні спеціальності у військові вузи. І їх теж треба скасувати.
Джерело :https://www.bbc.com/ukrainian/features-44722205
