Хустка для українок – це не просто головний убір, це річ символічна, знакова і є нашою культурною спадщиною. Хустка об’єднувала жіночі покоління та передавалася як родинна цінність від матері до доньки. 

Сьогодні хустки знову повертаються в моду. З квітковими орнаментами, полотнами відомих художників чи національною символікою — бренди виготовляють аксесуари на всі смаки. Тепер їх носять не лише на голові, а й замість браслету, топу чи пов’язану на шиї чи сумці. Вкотре українська традиція стала світовим трендом.

Аліна Скоморохова, голова ГО МОЖУ, теж має свої улюблені хустки. Часто на зустрічах, особливо закордоном, саме по хустці з національними символами і кольорами люди ідентифікують українок. Аліна Алімівна може розповісти десятки історій, коли ось так, по хустці, люди просто підходили, запитували, підтримували, допомагали.

Українська хустка пов’язана з безліччю звичаїв та обрядів. Також вибір хустки залежав від пори року, певного приводу та вподобань. Жінки були прагматичними та дбали про своє здоров’я. Наречена могла спокійно вдягнути вінок на хустку, якщо весілля справляли взимку. На Великдень та Різдво носили яскраві хустки, у будні дні — стримані. Молодих дівчат вабили білі хустки, а також хустки з орнаментами та цікавим поєднанням кольорів. Старші жінки обирали більш прості моделі, зазвичай у темній кольоровій гаммі. Вдови носили виключно чорні хустки. Хустка могла багато розповісти про матеріальний стан сім’ї. Вона вважалася доволі дорогою річчю: ще століття тому святкова хустка коштувала не менше, ніж половина місячного прибутку господаря середнього класу.